«Закон про місцеві вибори. Що варто знати виборцям.»

25 жовтня поточного року на Україну чекають чергові вибори депутатів місцевих рад, міських, сільських і селищних голів та старост. Верховна Рада 14.07.2015 прийняла закон «Про місцеві вибори», який передбачає зміну системи виборів, насамперед, у великих містах.

Зупинимося на найважливіших моментах, про які варто знати виборцям.

Отож, передбачається, що місцеві вибори у 2015-му році в Україні відбуватимуться за такими виборчими системами:

Вибори депутатів сільських, селищних та міських рад, де проживає менше, ніж 90 тисяч осіб, відбуватимуться за звичайною мажоритарною системою відносної більшості, як це відбувалося у 2012 році. Тобто, депутатом може стати той кандидат, який набере найбільший відсоток підтримки. Населений пункт буде поділений на кількість округів, яка відповідатиме кількості депутатів у місцевій раді. У кожному з таких округів може бути обрано від 2 до 4 депутатів. Цікаво, що, на відміну від великих міст, право висувати кандидатів на виборах тут матимуть не лише партії, у малих містах і селах залишатиметься можливість самовисування.

Важливо знати, що, відповідно до закону, кількість депутатів у місцевих радах тепер залежатиме від кількості населення. Чим менша громада, тим меншим буде її орган місцевого самоврядування. Однак, законодавець передбачив і допустимий мінімум – у сільських чи селищних радах має бути не менше 10 депутатів.

Вибори депутатів обласних та міських рад з кількістю населення не менше 90 тисяч передбачаються уже за пропорційною виборчою системою з відкритими партійними списками. Тут право висувати кандидатів на виборах мають тільки партійні організації. Можливість самовисування не передбачена.

Відповідно до закону, кожна партійна організація висуватиме два типи списків – списки кандидатів у депутати у багатомандатних округах  та єдиний список кандидатів у депутати у єдиному багатомандатному виборчому окрузі. Виборець матиме право проголосувати як за партійний список, так і за конкретного кандидата у такому списку.

Переможцем вважатиметься кандидат, який переміг на своєму окрузі і партія якого у підсумку подолала 5% бар’єр . Однак, і це ще не є гарантією, що він стане депутатом. Від відсотка підтримки партії залежить кількість мандатів, які вона отримає у місцевій раді, а місце депутата у списку партії (відповідно його потрапляння чи не потрапляння до ради) залежатиме від його внутріпартійного рейтингу. Чим більше виборців проголосує за кандидата, тим вище місце він отримає у партійному списку, а відтак матиме більше шансів стати депутатом. У цьому, власне, і полягатиме принцип «відкритих списків», коли номер кандидата у списку визначатиме не партія, а виборець.

Цікаво також, що у разі, якщо партія в сумі не набере 5% голосів, то до ради не потрапить жоден з її кандидатів – навіть той, хто здобув упевнену персональну перемогу на своєму окрузі.

Закон передбачає, що голосування відбуватиметься за допомогою бюлетеня, в якому будуть зазначені назви місцевих організацій партій (чи блоків) та прізвище кандидата, висунутого відповідною партією. Виборець матиме один голос, який вважатиметься одночасно голосом за партію і за її кандидата.

Вибори сільських, селищних голів, старост та міських голів міст з кількістю виборців до 90 тисяч осіб, згідно з законом, пропонують проводити за вже існуючою виборчою системою – мажоритарною системою відносної більшості. За цих умов, обраним головою вважатиметься кандидат, який отримав на свою підтримку більше голосів виборців, ніж будь-хто з інших кандидатів.

А от вибори мерів міст, де кількість населення перевищує 90 тисяч осіб, передбачається проводити за мажоритарною системою абсолютної або значної більшості. Суть цієї системи полягає у тому, що обраним міським головою вважається кандидат на посаду міського голови, на підтримку якого було подано більше 50% голосів виборців. Цікаво, що кандидат також вважатиметься обраним, якщо на його підтримку було подано менше 50% голосів, однак різниця між його підтримкою і підтримкою найближчого конкурента становитиме не менше 20%.

Якщо жоден з кандидатів не отримає необхідну для обрання у першому турі кількість голосів, тоді відбуватиметься повторне голосування. До виборчого бюлетеня потраплять уже два кандидати з найбільшим відсотком підтримки. У другому турі переможцем вважатиметься той, за кого проголосує більше виборців.

Спеціаліст 1 категорії, юрист Ялтинської селищної ради       М.В. Мінаєва